Pages

14 April 2016

Run, Ukraine!

- Скільки ми вже пробігли? 10 кілометрів? Може, 20?
- Ми тільки перебігли дорогу







Це Київський півмарафон, тисячі ніг біжать по Набережній Дніпра. Дві із них належать тобі, не дуже спортивній людині, звичайній людині, з невдачами та спалахами від успіхів, яка хоче довести.














Неважливо кому ти щось доводиш: невпевненому собі, нерозуміючим твоє хоббі батькам, дітям, байдужим своїм колишнім, найвитривалішому бігуну в своєї біговій тусовці, суворому тренеру. 


Неважливий навіть той момент, що ти дійсно прагнеш щось довести. Це особиста справа кожного. 


Тепер дуже часто говорять про те, що не треба нікому нічого доводити, але ж ці розмови також являються вказівкою. 

Є лиш одне правило: діяти так, як ти відчуваєш. 

І якщо в тобі наразі живе потреба довести свою силу, твердість духу та швидкість будь-кому - доводи! 


І якщо все вирує від болю та образи - дозволь собі прожити всі його відтінки, коли біжиш. 
Трохи злості корисно для серця, кровообігу та шкіри.

І якщо в якомусь моменті в тобі говорить марнославство - дозволь собі бути таким. Головне - бути щирим і діяти, як завгодно, але діяти! 


І може це помилковий шлях, негармонійний шлях, з помилками, але він твій. Насолоджуйся цим моментом, висновки зробиш пізніше. На стартовій лінії, або роблячи перший крок, або увірвавшись в лактатний поріг, або на фініші в обіймах люблячих, або або або.





У кожного свої підстави для того, щоб бігти.


Ніхто не має правильної відповіді чому ти біжиш. 


Ми збираємось тут для того, щоб відповісти на свої питання самостійно. 


Ніхто, крім нас.




Кажуть, маєш полюбити себе. Кажуть, що коли себе любиш - не завдаєш болю. Не біжиш з травмами, наприклад. Або зупиняєш рух, коли тремтять руки, вирує в голові і коли непроглядна темнота криє очі. 




Для меня любов до себе - це робити щось щире. Навіть якщо в моменті це self-destruction. Інколи можна. Це не має нічого спільного з жалістю до себе або пригніченням себе. Просто іноді, виходячи на новий рівень взаємодії зі своїм тілом, ти відкриваєш нелімітований простір для мозку, робиш краш своєї дитячої свідомості, сміливо торкаєшся нових меж почуттів.


Шкодувати чи пошкодити - рішення за тобою.


Та бережи себе, коли робиш собі боляче.


Та ніколи не біжи швидше, ніж твої ангели-охоронці можуть летіти.



Найкращі спогади починаються зі слів: "Даремно ми це робимо". 


А всередині кожного з нас є чоловічок, який класно бігає. Тож випускай його! 




Біжи, Україна!

На старт!

Увага! 

Руш!








1 comment:

  1. Неймовірно мотивуючі слова! Той момент, коли читаючи,бачиш в них віддзеркалення своїх сумнівів,невпевненості, і головне - нездоланне бажання перетнути 17 квітня фініш) легких ніг, авторе! 😀

    ReplyDelete